Програма зовнішнього незалежного оцінювання з іспанської мови

Рубрика: ЗНО 2011 |

Вимоги щодо практичного володіння видами  мовленнєвої діяльності

1. Читання

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння вступника  узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, зокрема художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Він уміє знаходити та аналізувати необхідну інформацію, що подається у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти головну думку/ідею та диференціювати основні факти і другорядну інформацію; аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.

Тексти можуть містити до 5% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, використовуючи лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію, та 2% незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов (іспанська мова – академічний рівень), що також відповідає Європейському стандарту В1.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в іспаномовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об’єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про побачене, прочитане, почуте та згідно з запропонованою мовленнєвою ситуацією; уміє обґрунтувати власну точку зору; умінь складати ділові листи, написати оголошення, заяву,  зробити запис інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

Вимоги щодо володіння лінгвістичною комптенцією

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов (іспанська мова – академічний рівень) та Європейським стандартом В1.

Тематика ситуативного спілкування

І. Особистісна сфера.

  • Повсякденне життя і його проблеми
  • Сім’я. Родинні стосунки.
  • Характер людини.
  • Режим дня.
  • Здоровий спосіб життя.
  • Дружба, любов
  • Стосунки з однолітками, в колективі.
  • Світ захоплень.
  • Дозвілля, відпочинок.
  • Особистісні пріоритети.
  • Плани на майбутнє, вибір професії.

ІІ. Публічна сфера.

  • Навколишнє середовище.
  • Іспаномовний світ.
  • Подорожі, екскурсії.
  • Культура і мистецтво в України та в іспаномовному світі.
  • Спорт в Україні та в іспаномовному світі.
  • Література в Україні та в іспаномовному світі.
  • Засоби масової інформації.
  • Молодь і сучасний світ.
  • Людина і довкілля.
  • Одяг.
  • Покупки.
  • Харчування.
  • Науково-технічний прогрес, видатні діячі науки.
  • Україна у світовій спільноті.
  • Свята, знаменні дати, події в Україні та в іспаномовному світі.
  • Традиції та звичаї в Україні та в іспаномовному світі.
  • Видатні діячі історії та культури України та іспаномовного світу.
  • Визначені об’єкти  історичної та культурної спадщини України та іспаномовного світу.
  • Музеї, виставки.
  • Кіно, телебачення.
  • Обов’язки та права людини.
  • Міжнародні організації, міжнародний рух.

ІІІ. Освітня сфера.

  • Освіта, навчання, виховання.
  • Шкільне життя.
  • Улюблені навчальні предмети.
  • Система освіти в Україні та в Іспанії.
  • Іноземні мови у житті людини.

Граматика

Морфологія.

Іменник. Вживання іменників у однині та у множині.

Артикль. Основні випадки вживання означених і неозначених артиклів. Нульовий артикль.

Прикметник. Вживання прикметників, їх узгодженість з іменниками у роді та числі. Ступені порівняння прикметників. Особливі форми прикметників.

Займенник. Види займенників у різних функціях. Вживання займенників, рід і число, їх узгодженість з іменниками.

Дієслово. Дієслівні часи Modo  Indicativo (Presente, Pretérito perfecto, Pretérito imperfecto, Pretérito indefinido, Pretérito pluscuamperfecto, Futuro simple), Modo Subjuntivo (Presente, Pretérito perfecto, Pretérito imperfecto, Pretérito pluscuamperfecto). Condicional. Imperativo. Неправильні та зворотні дієслова. Інфінітивні конструкції. Герундій.

Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.

Сполучники. Вживання сполучників.

Синтаксис.

  • Структура різних типів речень.
  • Прості речення.
  • Безособові речення.
  • Складносурядні речення.
  • Складнопідрядні речення.
  • Узгодження дієслівних часів у складнопідрядних реченнях.
  • Пряма і непряма мова.

Словотворення. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників, прикметників і дієслів; префіксів прикметників і дієслів; зменшувальних і збільшувальних суфіксів окремих слів.